European-Security.com

У статті з вибуховим змістом Франсуаза Том висвітлює тісні стосунки, які підтримували фінансист Джеффрі Епштейн і батько його спільниці Гіслайн, Роберт Максвелл, магнат британської преси, з вищими колами радянської, а потім і російської влади. Цей факт викликає тривожне питання: а що, якщо саме ФСБ володіла знаменитим «списком» клієнтів Епштейна? Який кращий спосіб скомпрометувати американську еліту, ніж володіти списком її найгірших таємниць? Це спостереження викликає тривожне питання: а що, якщо саме ФСБ володіла знаменитим «списком» клієнтів Епштейна? Який кращий спосіб скомпрометувати американську еліту, ніж мати докази участі в оргіях з неповнолітніми?
Революції пожирають своїх дітей. Конспірологія, на якій Трамп побудував свою кампанію, обертається проти нього. Але замість того, щоб винести уроки з цього фіаско, Трамп вірить, що може врятуватися, викриваючи нові змови, ще більше підживлюючи революційну динаміку, яка зараз затоплює його. Замість того, щоб запитати себе, чому справа Епштейна вибухнула йому в обличчя саме в той момент, коли він вирішив озброїти Україну, чому саме російська партія в русі Трампа, Ілон Маск, Такер Карлсон, Марджорі Тейлор Грін, найгучніше вимагають розсекречення списків Епштейна, він лише заглиблюється в незграбні ініціативи. Трамп, великий маніпулятор змови проти своїх ворогів, паралізований, коли інші використовують ту саму зброю проти нього. Можливо, мораль покинула політику, але вона завжди має своє місце в історії. А що, якби саме ФСБ мала в своєму розпорядженні знаменитий «список» клієнтів Епштейна? Який кращий спосіб скомпрометувати американську еліту, ніж мати докази участі в оргіях з неповнолітніми?
Революції пожирають своїх дітей. Конспірологія, на якій Трамп побудував свою кампанію, обертається проти нього. Але замість того, щоб винести уроки з цього фіаско, Трамп вірить, що може врятуватися, викриваючи нові змови, ще більше підживлюючи революційну динаміку, яка зараз затоплює його. Замість того, щоб запитати себе, чому справа Епштейна вибухнула йому в обличчя саме в той момент, коли він вирішив озброїти Україну, чому саме російська партія в русі Трампа, Ілон Маск, Такер Карлсон, Марджорі Тейлор Грін, найголосніше вимагає розсекречення списків Епштейна, він лише заглиблюється в незграбні ініціативи. Трамп, великий маніпулятор змови проти своїх ворогів, паралізований, коли інші використовують ту саму зброю проти нього. Можливо, мораль покинула політику, але вона завжди має своє місце в історії.

In einem brisanten Artikel beleuchtet Françoise Thom die engen Beziehungen zwischen dem Finanzier Jeffrey Epstein und dem Vater seiner Komplizin Ghislaine, Robert Maxwell, einem britischen Pressemagnaten, zu den höchsten Kreisen der sowjetischen und später der russischen Macht. Diese Feststellung wirft eine beunruhigende Frage auf: Was wäre, wenn der FSB die berühmte „Liste” von Epsteins Kunden in seinem Besitz hätte? Gibt es ein besseres Mittel, um die amerikanische Elite zu kompromittieren, als Beweise für die Teilnahme an Orgien mit Minderjährigen zu besitzen?
Revolutionen verschlingen ihre Kinder. Die Verschwörungstheorien, auf die Trump seine Kampagne aufgebaut hatte, wenden sich nun gegen ihn. Aber anstatt aus diesem Fiasko Lehren zu ziehen, glaubt Trump, sich retten zu können, indem er neue Verschwörungen anprangert und damit die revolutionäre Dynamik, die ihn gerade überwältigt, noch weiter anheizt. Anstatt sich zu fragen, warum ihm die Epstein-Affäre gerade jetzt, wo er beschlossen hat, die Ukraine zu bewaffnen, um die Ohren fliegt, warum gerade die russische Partei innerhalb der Trump-Bewegung, Elon Musk, Tucker Carlson, Marjorie Taylor Green, am lautesten die Freigabe der Epstein-Listen fordert, versinkt er nur noch tiefer in ungeschickten Initiativen. Trump, der große Manipulator von Verschwörungen gegen seine Feinde, ist wie gelähmt, wenn andere dieselbe Waffe gegen ihn einsetzen. Die Moral mag aus der Politik verschwunden sein, aber sie hat immer noch ihren Platz in der Geschichte.

У своїй останній хроніці віце-адмірал Крістіан Жирар представляє глибокий аналіз Національного стратегічного огляду Франції до 2025 року. Він ставить реальні питання, зокрема таке важливе: чи достатньо цього оновлення, щоб адаптувати французьку оборону до нового геополітичного середовища, зокрема до сприйманої російської загрози? Крім того, він ставить під сумнів політичну волю та можливості Франції подолати роки недофінансування та переглянути свою оборонну стратегію. Адмірал також торкається питання місця оборони серед суверенних функцій держави, оборони Європи та ролі НАТО, а також ядерного стримування Франції та підтримки України. Стратегія – це не лише перелік цілей, яких потрібно досягти, а й шлях, яким потрібно пройти, щоб їх досягти. У цій сфері ще багато чого потрібно зробити.

In seiner letzten Chronik präsentiert Vizeadmiral Christian Girard eine eingehende Analyse der nationalen Strategie 2025 Frankreichs. Er stellt wichtige Fragen, darunter insbesondere diese: Reicht diese Aktualisierung aus, um die französische Verteidigung an das neue geopolitische Umfeld anzupassen, insbesondere angesichts der wahrgenommenen Bedrohung durch Russland? Er hinterfragt aber auch die Mittel und den politischen Willen Frankreichs, die jahrelange Unterfinanzierung zu überwinden und seine Verteidigungsstrategie zu überdenken. Der Admiral geht auch auf den Stellenwert der Verteidigung innerhalb der hoheitlichen Aufgaben des Staates, die Verteidigung Europas und die Rolle der NATO sowie die nukleare Abschreckung Frankreichs und die Unterstützung der Ukraine ein. Eine Strategie ist nicht nur ein Katalog von Zielen, die es zu erreichen gilt, sondern ebenso der Weg, der dazu vorgeschlagen wird. In diesem Bereich bleibt noch viel zu tun.

In his latest column, Vice Admiral Christian Girard presents an in-depth analysis of France's 2025 National Strategic Review. He asks some tough questions, including this crucial one: is this update enough to adapt French defence to the new geopolitical environment, particularly in light of the perceived Russian threat? He also questions France's political will and ability to overcome years of underinvestment and rethink its defence strategy. The admiral also addresses the place of defence within the sovereign functions of the state, the defence of Europe and the role of NATO, as well as French nuclear deterrence and support for Ukraine. A strategy is not just a list of goals to be achieved, but also the proposed path to achieve them. Everything remains to be done in this area.