European-Security.com

In 2025, peace in Ukraine is no longer a matter for diplomats, but for a real estate tycoon: Steve Witkoff, a friend of Trump, parachuted in as chief negotiator with zero experience. In the face of his blunders, all journalistic criticism is aggressively dismissed as a "foreign influence operation." This marks the rise of "Real-Estate-Politik," where war is treated like just another business deal. This playbook, first seen with Jared Kushner in the Middle East, reduces geopolitics to a transaction. Nations become assets, borders become contractual clauses, and human lives are a mere liability. The complexity of history is denied in favor of a bottom-line mentality. Peace is no longer an ideal to strive for, but simply a deal to be closed. And the greatest tragedy is watching the world applaud this deadly oversimplification.

In 2025, peace in Ukraine is no longer a matter for diplomats, but for a real estate tycoon: Steve Witkoff, a friend of Trump, parachuted in as chief negotiator with zero experience. In the face of his blunders, all journalistic criticism is aggressively dismissed as a "foreign influence operation." This marks the rise of "Real-Estate-Politik," where war is treated like just another business deal. This playbook, first seen with Jared Kushner in the Middle East, reduces geopolitics to a transaction. Nations become assets, borders become contractual clauses, and human lives are a mere liability. The complexity of history is denied in favor of a bottom-line mentality. Peace is no longer an ideal to strive for, but simply a deal to be closed. And the greatest tragedy is watching the world applaud this deadly oversimplification.

En 2025, la paix en Ukraine n’est plus l’affaire des diplomates, mais d’un magnat de l’immobilier, Steve Witkoff, ami de Trump, parachuté négociateur sans aucune expérience. Face à ses impairs, toute critique journalistique est violemment balayée comme une « opération d’influence étrangère ». C’est l’avènement de la « Real-Estate-Politik », où la guerre est traitée comme un simple deal. Cette approche, déjà vue avec Jared Kushner au Moyen-Orient, réduit la géopolitique à une transaction. Les nations deviennent des actifs, les frontières des clauses, et les vies humaines un simple passif. On y nie la complexité de l’Histoire au profit d’une logique de pur profit. La paix n’est plus un idéal à atteindre, mais une affaire à conclure. Et la plus grande tragédie est de voir le monde applaudir cette simplification mortifère.

Для Дональда Трампа політика – це шоу, сценарій до якого він пише щоранку. З моменту свого повернення 47-й президент підтвердив свою репутацію: очікуйте будь-чого, а особливо протилежного. Між безладними заявами з Овального кабінету, який більше нагадує студію реаліті-шоу, та його твітами, що вилітають з його особистої соціальної мережі – фортеці без суперечностей – стиль є унікальним. Твіти, які своєю витонченістю нагадують метеоризм наших корсиканських ослів після занадто ситного обіду з травами макі. У такій атмосфері питання, поставлене Хеді Белхассін про шанси Трампа на Нобелівську премію миру, здавалося сюрреалістичним. Реакція норвезького комітету, холодна і однозначна заява, не забарилася. Однак через кілька днів у Норвезькому морі проплив імпозантний атомний авіаносець USS Gerald R. Ford. Чи слід тут бачити причинно-наслідковий зв'язок?

Яке стратегічне значення має розгортання USS Gerald R. Ford у Норвезькому морі в серпні 2025 року? Хоча між адміністраціями Байдена і Трампа існують стилістичні відмінності, фундаментальна спадкоємність американської зовнішньої політики, зосередженої на проєкції військової сили та конкуренції великих держав, зберігається. Жоель-Франсуа Дюмон аналізує доктрину Дональда Трампа «Мир через силу», підкреслюючи її транзакційний характер і його особисте прагнення отримати Нобелівську премію миру як підтвердження свого антиліберального підходу до міжнародних відносин. Адміністрації Байдена і Трампа, незважаючи на радикально різні стилі, послідовно використовують проєкцію військової сили як основний інструмент зовнішньої політики США. Фундаментальна розбіжність полягає в цілі цієї сили: Байден прагне підтримати ліберальний багатосторонній порядок, тоді як Трамп має на меті його демонтаж заради транзакційних, односторонніх вигод. Таким чином, авіаносець «Джеральд Р. Форд» слугує потужним символом, який можна адаптувати до двох протилежних бачень глобального залучення, водночас відповідаючи на тривалі стратегічні імперативи, зокрема протистояння Росії в Арктиці.

Med Donald Trump er politik et show, hvor han hver morgen skriver manuskriptet. Siden sin tilbagevenden har den 47. præsident bekræftet sit ry: forvent alt, og især det modsatte. Mellem usammenhængende udtalelser fra et Oval Office, der mere ligner et reality-tv-studie, og hans tweets fra sit personlige sociale netværk – en fæstning uden modsigelser – er stilen unik. Tweets, der i deres subtilitet minder om vores korsikanske æsleres flatulens efter et måltid, der er for rigt på maquis-urter. I dette klima virkede Hedy Belhassins spørgsmål om Trumps chancer for at vinde Nobels fredspris surrealistisk. Reaktionen fra det norske komité, en iskold og utvetydig erklæring, lod ikke vente på sig. Men få dage senere paraderede det imponerende atomdrevne hangarskib USS Gerald R. Ford i Norskehavet. Skal vi se en årsag-virkning-sammenhæng her?

Hvad er den strategiske betydning af USS Gerald R. Fords udstationering i Norskehavet i august 2025? Selvom der er stilistiske forskelle mellem Biden- og Trump-administrationerne, er der en grundlæggende kontinuitet i amerikansk udenrigspolitik, der er centreret om militær magtprojektion og stormagtskonkurrence. Joël-François Dumont analyserer her Donald Trumps doktrin om »fred gennem styrke« og fremhæver dens transaktionelle karakter og hans personlige stræben efter Nobels fredspris som en bekræftelse af hans antiliberale tilgang til internationale relationer. Både Bidens og Trumps administrationer anvender, trods deres radikalt forskellige stilarter, konsekvent militær magtprojektion som et centralt instrument i amerikansk udenrigspolitik. Den grundlæggende forskel ligger i målet med denne magt: Biden søger at opretholde den liberale multilaterale orden, mens Trump sigter mod at afvikle den for at opnå transaktionelle, ensidige gevinster. USS Gerald R. Ford fungerer således som et stærkt symbol, der kan tilpasses to kontrasterende visioner for globalt engagement, samtidig med at det imødekommer vedvarende strategiske imperativer, især konfrontationen med Rusland i Arktis.