European-Security.com

Справа Епштейна тепер нагадує несправний GPS, який змушує вас об'їхати весь світ – від Нью-Йорка до Санкт-Петербурга через Флориду – і врешті-решт повідомляє: «Ви прибули до місця призначення». Західні спецслужби нібито виявили, що Путін грав у шахи, поки всі інші грали в шашки, перетворюючи кількох впливових людей на пішаків на мінливій геополітичній шахівниці... Судячи з усього, коли російський ведмідь дістає свій горщик з медом, навіть світові лідери забувають, що це може бути пасткою для мух розміром XXL. Нинішня російська влада — це навмисно створена клептократія. Система базується на симбіотичному зв'язку між трьома структурами: службою безпеки ФСБ, організованою злочинністю та Санкт-Петербурзьким економічним форумом (СПІЕФ). У цій структурі ФСБ забезпечує захист держави (krysha), мафія надає оперативну силу та незаконні кошти, а СПБФ, що є щорічною вітриною цієї «мафіозної держави», надає фасад міжнародної легітимності. Ця модель була сформована завдяки співпраці чиновників під керівництвом Володимира Путіна, оточеного фігурами злочинного світу, з метою захоплення контролю над стратегічними активами, такими як порт міста. Після поширення на національний рівень система була формалізована, перетворивши ФСБ на економічного хижака, який керує злочинністю, а не бореться з нею. Присутність високопоставлених представників ФСБ в організаційному комітеті СПІФ демонструє це злиття безпеки та економіки. Мережа використовує механізми контролю, такі як компромат, який іноді отримують через мережі ескорту, щоб забезпечити лояльність еліти. Будь то російської чи іноземної...

L’affaire Epstein ressemble désormais à un GPS défaillant qui vous fait faire le tour du monde – de New York à Saint-Pétersbourg en passant par la Floride – pour finalement vous dire « vous êtes arrivé à destination ». Les services secrets occidentaux auraient découvert que Poutine jouait aux échecs pendant que tout le monde croyait jouer aux dames, transformant quelques puissants en pions sur un échiquier géopolitique mouvant…. Apparemment, quand l’ours russe sort son pot de miel, même les grands de ce monde oublient qu’il s’agit peut-être d’un piège à mouches version XXL. Le pouvoir russe actuel est une kleptocratie délibérément conçue. Le système repose sur un nexus symbiotique entre trois entités : le service de sécurité FSB, le crime organisé et le Forum Économique de Saint-Pétersbourg (SPIEF). Dans cette structure, le FSB assure la protection de l’État (krysha), la mafia fournit la force opérationnelle et les fonds illicites, tandis que le SPIEF, vitrine annuelle de cet « État-mafia », offre une façade de légitimité internationale. Ce modèle s’est forgé par la collaboration entre des fonctionnaires, sous la houlette de Vladimir Poutine entouré des figures du crime pour prendre le contrôle d’actifs stratégiques, tel que le port de la ville. Une fois étendu à l’échelle nationale, le système a été formalisé, transformant le FSB en un prédateur économique qui gère le crime plutôt qu’il ne le combat. La présence de hauts responsables du FSB au comité d’organisation du SPIEF démontre cette fusion entre sécurité et économie. Le réseau utilise des mécanismes de contrôle comme le kompromat, parfois obtenu via des réseaux d’escortes, pour assurer la loyauté de l’élite. Qu’elle soit russe ou étrangère…

Щоб зрозуміти масштаб подвигу, який відбувся 11 липня 2025 року, необхідно повернутися до стану літака на початку конфлікту та грандіозного проекту, реалізованого інженерами Антонова, які перетворили технічну проблему на акт національного опору. Це був не простий ремонт, а стратегічна переорієнтація, здійснена під вогнем ворога. Історія літака Ан-124-100, зареєстрованого під бортовим номером UR-82073, — це набагато більше, ніж просто польовий рекорд. Це хроніка промислового та стратегічного відродження, що відбулося в самому серці країни, яка перебувала у стані війни. Щоб зрозуміти масштаб подвигу 11 липня 2025 року, необхідно згадати стан літака на початку конфлікту та грандіозний проект, реалізований інженерами «Антеона», які перетворили технічну проблему на акт національного опору. Це був не простий ремонт, а стратегічна переорієнтація, здійснена під вогнем ворога. Флот Ан-124 у Лейпцигу став важливим геополітичним важелем. Для України це джерело доходів, інструмент політики альянсу з НАТО і потенційне джерело репарацій. Для Росії його заземлений флот є символом стратегічної ізоляції. Контроль над обмеженим світовим парком експлуатованих Ан-124 еквівалентний контролю над унікальним логістичним потенціалом.

Um das Ausmaß der Leistung zu verstehen, die am 11. Juli 2025 vollbracht wurde, müssen wir einen Blick zurückwerfen auf den Zustand des Flugzeugs zu Beginn des Konflikts und auf das monumentale Projekt der Ingenieure von Antonov, die eine technische Herausforderung in einen Akt nationaler Trotzreaktion verwandelten. Es handelte sich nicht um eine einfache Reparatur, sondern um eine strategische Neuausrichtung unter feindlichem Beschuss. Die Geschichte der Antonov An-124-100 mit der Registrierung UR-82073 ist weit mehr als eine einfache Flugaufzeichnung. Sie ist die Chronik einer industriellen und strategischen Wiederauferstehung, die im Herzen eines Landes im Krieg stattfand. Um das Ausmaß der Leistung vom 11. Juli 2025 zu verstehen, muss man einen Blick zurückwerfen auf den Zustand des Flugzeugs zu Beginn des Konflikts und das monumentale Projekt der Antonov-Ingenieure, die eine technische Herausforderung in einen Akt nationaler Trotzhaltung verwandelten. Es handelte sich nicht um eine einfache Reparatur, sondern um eine strategische Neuausrichtung unter feindlichem Beschuss. Die An-124-Flotte in Leipzig ist zu einem wichtigen geopolitischen Hebel geworden. Für die Ukraine ist sie eine Einnahmequelle, ein Instrument der Bündnispolitik mit der NATO und eine potenzielle Quelle für Reparationszahlungen. Für Russland ist die flugunfähige Flotte ein Symbol seiner strategischen Isolation. Die Kontrolle über die weltweit begrenzte Flotte einsatzfähiger An-124 entspricht der Kontrolle über eine einzigartige logistische Fähigkeit.

To understand the magnitude of the feat that took place on 11 July 2025, we must look back at the state of the aircraft at the start of the conflict and the monumental project undertaken by Antonov’s engineers, who turned a technical challenge into an act of national defiance. This was not a simple repair, but a strategic reorientation carried out under enemy fire. The story of the Antonov An-124-100, registered as UR-82073, is much more than a simple flight record. It is the chronicle of an industrial and strategic resurrection, conducted in the heart of a country at war. To understand the magnitude of the feat of July 11, 2025, it is imperative to look back at the aircraft’s condition at the beginning of the conflict and the monumental project undertaken by Antonov’s engineers, who turned a technical challenge into an act of national defiance. This was not a simple repair, but a strategic reorientation executed under enemy fire. The An-124 fleet in Leipzig has become a major geopolitical lever. For Ukraine, it is a source of revenue, a tool of alliance policy with NATO, and a potential source of reparations. For Russia, its grounded fleet is a symbol of its strategic isolation. Control of the limited global fleet of operational An-124s is equivalent to control of a unique logistical capability.